Уже понад десять місяців українці переживають щоденний біль втрат, страх від чергового обстрілу міст та тривогу за майбутнє. Проте, разом з війною життя триває далі — незвичне, ненормальне, але навіть таким воно має нести в собі й хороші, теплі моменти.
В очікуванні зимових свят багато людей задумуються, чи варто їх святкувати взагалі. Насамперед відповідь на це запитання ви можете знайти в Собі. Якщо ви опираєтесь навіть думці про свято під час війни — не примушуйте себе та не робіть щось проти власної волі.
Але важливо пам’ятати, що здатність радіти — одна з базових емоцій, яка дає стимул боротися далі. Тому збереження таких звичних традицій, як прикрашання ялинки чи обмін подарунками, є дуже важливим.
Коли людина, а тим більше дитина, потрапляє в кризову ситуацію чи проживає травматичні події, насамперед її потрібно «забрати» з цієї ситуації, хоча б ненадовго. Можливість зануритися в передсвяткову метушню допоможе відволіктися від жахів війни.
Створюючи та підтримуючи святкові традиції разом з дитиною, ви будуєте опору, яка дає їй можливість адаптуватися до сьогодення та отримати теплі спогади, у яких радість, іграшки, запах мандаринів, панує спокій та немає тривог. Таким чином можна дещо знизити «внутрішнє напруження», яке негативно впливає на здоров’я та психологічний стан.
Важливо, щоб ваше свято обов’язково відповідало обставинам. Варто враховувати, що поруч можуть бути люди, які втратили близьких чи лишилися без дому. Під час святкування не нехтуйте почуттями людей навколо — не вмикайте надто голосну музику, не використовуйте феєрверків. Для підтримки психологічного здоров’я необхідно поважати як свої інтереси, так і інтереси інших, сприймаючи прояви їхніх емоцій із розумінням та повагою.
І нехай на шляху до бажання святкувати вас не зупиняє осуд “поліції моралі” – сусідів, родичів чи друзів! Життя, як показав нам 2022-й рік, надто швидкоплинне. Тож прикрашайте ялинку, святкуйте, вітайте – коли, як не зараз!
Й пам’ятайте: святкувати Новий рік та Різдво під час повномасштабної війни так само нормально, як і не святкувати. Головне – орієнтуватися на власні відчуття й бажання. Тож не засуджуйте тих, хто, на відміну від вас, зустрічатиме ці свята у колі друзів чи вирішить просто побути на самоті.
Нагадаймо наостанок слова президента Зеленського у Конгресі США: “Ми будемо святкувати Різдво. І навіть якщо не буде електрики, світло нашої віри у нас самих не згасне. Якщо будуть російські ракети, ми зробимо все можливе, щоб захиститись. Якщо будуть іранські дрони, й нашим людям доведеться йти в бомбосховище увечері перед Різдвом, українці й там сядуть за святковий стіл і підтримають одне одного”.